Прочитав у Gazeta.ua замітку про адаптогени й антиоксиданти [1]. Можливо, у пані Анастасії, авторки цього матеріалу, не вистачило ні часу, ні бажання більш глибоко розібратися з корисними властивостями адаптогенів? Через те вирішив я в дечому заперечити, а в дечому доповнити її поверхневі міркування про адаптогени.

На противагу нутриціологіні Голобородько, я, ґрунтуючись на думці спеціалістів, не вважаю, що певна дієта з адаптогенами чи антиоксидантами допоможе успішно перебороти стрес.
Зі стресом, як і з депресією, потрібно боротися комплексно, використовуючи широкий перелік різноманітних підходів.
З власного досвіду хочу зазначити, важливо, щоб у цей важкий для вас період з вами була поруч людина, якій ви довіряєте, яка вас буде підтримувати: психотерапевт, священник, кохана дружина або чоловік.
Що таке адаптогени?
В українській Вікіпедії визначення, що таке адаптогени, на жаль, неправильне. Воно звучить так «Адаптогени (лат. adaptogena, adaptatio – пристосування, грец. genos – рід) – лікарські засоби, що полегшують адаптацію (пристосування) організму до різних несприятливих впливів (холоду, спеки, браку кисню, іонізуючого випромінювання, промислового забруднення тощо), підвищують фізичну та розумову працездатність, стресостійкість. В більшості випадків такі препарати малотоксичні, але, як і всі інші стимулятори, повинні використовуватися з відповідною обережністю» [3].
Автор цього визначення зробив дві принципові помилки: адаптогени не є стимуляторами і не всі вони є офіційними ліками. В англомовній Вікіпедії визначення правильне, хоча менш зрозуміле: «Adaptogens or adaptogenic substances are used in herbal medicine for the claimed stabilization of physiological processes and promotion of homeostasis» [4].
У своїй статті «Який адаптоген для спорту найкращий?» я даю більш зрозуміле для широкого загалу визначення адаптогенів: «Адаптогени відіграють своєрідну роль терморегулятора для організму. Коли організм «перегрівається», вони примушують його дещо «охолонути». І навпаки, коли організм «охолоджується», знесилюється, вони його підігрівають, додають життєвої енергії» [5].
З цього визначення випливає найцінніша властивість адаптогенів. На противагу різноманітним стимуляторам, наприклад, кофеїну, адаптогени не виснажують організм, вони лише регулюють його психологічну і фізичну активність, не даючи йому «перегрітись та зламатись».
Чи існують клінічні дослідження на людях, що підтверджують ефективність адаптогенів?
Наукове вивчення адаптогенів почалося в Радянському Союзі на початку Другої світової війни. Основною метою цих досліджень було підвищення витривалості й працездатності солдатів, пілотів та моряків під час війни. Головним ініціатором і керівником роботи над адаптогенами був професор Ізраїль Брехман.
У той час дослідження адаптогенів в Академії наук СРСР проводили більше 1200 вчених, біологів і лікарів. З різними рослинами було проведено понад 3000 клінічних досліджень та експериментів. З 4000 видів рослин, які дослідили вчені, лише 12 були ідентифіковані як справжні адаптогени.
Пізніше радянські спортсмени активно використовували адаптогени для підвищення спортивних результатів на міжнародних змаганнях. Зокрема, адаптогени для підготовки спортсменів широко застосовував і спортивний лікар О.С. Куліненков. Він брав участь у міжнародних змаганнях та у підготовці спортсменів-олімпійців (1988–2008), серед яких олімпійські чемпіони Олександр Попов, Веніамін Таянович, Юрій Мухін.
Останній абзац пані Анастасії про адаптогени, на мій погляд, це вже повна нісенітниця: «Адаптогени є складовою продуктів. Іноді це вітамін, мікроелемент, але тут є питання дозування – часом неможливо з’їсти стільки продукту, щоб отримати робочу дозу. Тож частіше це БАД, добавка, настоянка чи препарат.»
Вчені дослідили 4000 видів рослин для визначення адаптогенних властивостей, а виявляється, адаптогени є складовою продуктів, які продаються в Сільпо? Проблема лише в тому, що потрібно з’їсти тих продуктів конячу дозу, щоб отримати робочу дозу? А що таке «робоча доза»? Робоча доза, щоб почати щось робити? Вибачте, але після конячої дози продуктів не працювати хочеться, а гарненько поспати…
Далі ще цікавіше. Виявляється, що БАД (біологічно активна добавка) і добавка (дієтична добавка) це різні речі? Зрозуміти, що за настоянка і який це препарат, у мене не вистачило фантазії.
Інші авторські матеріали доступні в розділі «Навколомедичні нотатки».
д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Нові матеріали читайте в розділі «Навколомедичні нотатки» на цьому сайті.




